Мій особистий блоґ: Поїздка у Витачів 25 червня 2016 року

Останнім часом мені щастить багато де побувати. І це добре. В цій публікації я розповім про Витачів. Як можна зрозуміти із заголовка, це було 25 червня 2016 року, коли нам на роботі організували поїздку туди, оскільки там проходили районні заходи до дня молоді і дня Конституції. От і відправився я так в нову подорож.

Ми їхали повз Українку, Трипілля, Халеп'я. До речі, в останніх двох населених пунктах мені раніше не доводилось бувати. Так само і в Витачеві. Хоча вони і знаходяться в моєму рідному Обухівському районі, мені в цій частині його не доводилось раніше бувати. Тепер вже я там побував.

Можу сказати, що то дуже красиве місце над Дніпром. Зі схилів правого берега можна дивитися в далечінь. Видно аж на лівий берег при тому, що Дніпро в цьому місці широкий.

Трохи про історію цього місця. А вона тут дуже давня. Перша згадка - 957 рік. Та заснований він набагато раніше був. Археологічні дані говорять, що поселення там було ще в IV столітті, тобто з часів антів. В часи Київської Русі Витичів (як тоді він називався) там було місто, яке відігравало важливу роль в захисті південних рубежів від кочовиків. Для посилення оборони князь Святополк Ізяславич (правив в 1093 - 1113 роках в Києві) побудував фортецю Новгород-Святополч.

В 1100 році в Витичеві відбувся з'їзд князів. Там вирішувались суперечки між удільними князями. Волинського князя Давида Ігоровича за порушення перемир'я, що було встановлене Любецьким з'їздом 1097 року позбавили князівства. Причиною цього було підступне захоплення і осліплення ним теребовлянського князя Василька Ростиславича, що спричинило війну між князівствами. В замін Давиду Ігоревичу було надано у володіння Бузьк, Острог, Дубно, Чорторийськ, а незабаром — Дорогобуж та 4000 гривень срібла, де він і правив до смерті.

Також на цьому з'їзді обговорювалися питання боротьби з половцями. Як відомо, протягом 1100 - 1113 років Володимир Мономах провів ряд успішних походів на кочовиків і вони надовго припинили свої набіги.

Монгольська навала значно зашкодила цьому краю. Святополч був зруйнований ще в 1223 році - перше руське місто, яке було зруйноване монголами, до речі. Потім, в 1239-1240 був новий похід через ці землі. Спустошення були великі. Витачів так і не відновив колишню славу. Він став звичайним селом, яке мало чим відрізняється від інших. От така історія.

Коли ми доїхали, перше, що я побачив було ось що:

Вітряний млин...

А далі я побачив краєвиди над Дніпром:

Гарна місцина, як не крути. Скільки цікавого можна побачити тут. Бачите камінь на першій і другій фотографіях? - Це пам'ятний знак давноруському городищу, про яке я вже згадував тут.

А я вирішив записати відео тут:

Не забуваємо, що там проводились певні заходи. Ось деякі з них, що я зняв:

Паралельно із зйомкою різних сюжетів я продовжував фотографувати місцевість.

Це каплиця, яку збудувало об'єднання "Українська Духовна Республіка" на чолі з Олесем Бердником в 1991 році. Там відбувалися два з'їзди цього ою'єднання - в 1991 і 1995 роках. Більше про це місце можна дізнатися за посиланням:

http://lusta.at.ua/news/vit/2012-07-13-26

Ще трохи дніпрових краєвидів:

Коли завершились урочисті заходи, почалися виступи на сцені. Я зробив тоді кілька відео. Ось вони:

Пісня "Вольная воля - така наша доля". Гарна композиція.

Пісня про Україну, слова якої на слова, які написав Олесь Бердник. Першу половину відео займає виступ на сопілці, другу - сама пісня. Я думав спочатку розбити відео, але потім вирішив залишити все так як є.