Подорож до Національного музею народної архітектури і побуту України

12 червня 2016 року ми мали чудову мандрівку до Національного музею народної архітектури і побуту України, що знаходиться на південній околиці Києва в Голосіївському районі. Якщо коротко - то в Пирогово, як називають ті місця. Як добре, що прийшла ідея така до нас. 

Добиратися туди просто - 11 тролейбус ходить туди, його кінцева зупинка знаходиться неподалік від входу в музей. Напевно, ходять і маршрутки там, але сказати не можу, бо не часто там буваю. Минулий мій візит туди був 10 років тому. Якось не виходило в мене знову туди потрапити за весь цей час.

Відразу біля кінцевої зупинки тролейбуса є вказівник:

По той бік дороги знаходиться він. Підземний перехід там є, через його пройти - і біля вказівника цього. Далі треба буде трохи пройтися. Тим, хто не полюбляє рухливого способу життя не позаздриш - відстань не мала. За нашими мірками, звісно, це взагалі не відстань. Але кожному своє. Йдучи до музею можна помилуватися краєвидами.

Дивно бачити такі краєвиди в Києві та ще в такому районі. Знаючи як швидко все забудовується, бачити таке незвично. Взагалі той відрізок Кільцевої дороги від музею і аж до розв'язки на перетині Столичного шосе, Старо- і Новообухівської траси незабудована по обидва боки дороги. Щось мені підказує, що це поки що.
А ми дійшли до входу в музей і почали нашу подорож. 

Вказівників там повно, так що не заблукаєте. Відразу відкриваються гарні краєвиди.

Територія поділена за історико-етнографічним принципом. Тут є Середня Наддніпрянщина, Поділля, Карпати, Буковина, Волинь, Полісся, Слобожанщина. І обійшли ми багато цікавих місць там. Я, як завжди, робив фотографії і відео під час подорожі. По-іншому я вже ніяк. Ось яке слайд шоу зробили для мене Google Photos із завантажених фотографій:

Цікаво вийшло. Не перестає дивувати той додаток своїми творами.
А наша подорож тривала.

Невдовзі ми піднялися на невеликий пагорб, де стояло кілька вітряних млинів. А звідти відкривався чудовий огляд тих місць. 

Трохи побувши там ми продовжили подорож. Ми прийшли до експозиції, присвячені Поділлю. 

Як бачите, ми змогли глянути на внутрішнє оформлення хати. Звісно, заходити в кімнати не можна - лише дивитися із входу. Але нічого, теж цікаво. Поділля побачили - можна рухатися далі.
Пройшовши по дорозі, що веде через ліси ми потрапили до виставки, присвяченій Карпатам. Там ми дізналися багато чого.

Як бачите зі світлин, хати мають різне накриття. Дах або з дерева, або з соломи. Це залежало від кліматичних умов там. Гори, все таки. Великий кут нахилу даху для того, щоб сніг швидше сповзав. Сині стіни хати - через особливу глину, яка є на Закарпатті. Цікаве місце там. Ось ще фотографії звідти:

Ця світлина - автоматично покращена версія попередньої. Є і така функція на Google Photos.

А ось і ми:

Далі рушили ми до виставки присвячені Гуцульщині. Але ця експозиція не так гарно облаштована як попередні. Багато хат просто стоять серед лісу зачиненими. На них висять таблички, що закрито і не експонується. Жаль.

Ось знайшли ми гуцульську хату чималого розміру. В порівнянні з іншими виглядає величезною. Але і ця закрита. Ми дізналися, що це хата заможного господаря. Не дивно. Але вона закрита вже сорок років. От так не пощастило хатинці. 
А ми йдемо далі і перед нами відкривається нова експозиція - Волинь. 

І там було на що подивитися. 

Все, про що я вам розповідаю в цьому блозі, можна побачити на моїй сторінці в YouTube. Паралельно з фотографіями я робив невеликі відеосюжети, які потім об'єднав в одне відео:

Така собі невеличка відеоекскурсія. Фото і відео доповнюють одне одного. До речі, всі фотографії звідти можна переглянути тут: https://goo.gl/photos/Nz1dWzE2STovfvBB8

А ось що ми ще знаходили там. Не народне мистецтво, але все одно гарно виглядає. 

Графіті "Козак Мамай". Цікаво придумано. Хоча сюжет цей в народі популярний, так що можна і графіті зобразити там. Зрештою краще буде, ніж звичайна бетонна плита. 

А наша подорож підходила до завершення. Вражень було достатньо і вони були позитивні. А хіба ж може бути по-іншому після такої пригоди? Я думаю, що ні. 
І на завершення ще одне відео про музей народної архітектури і побуту:

Як отримати 1 терабайт на Google Drive

Нарешті я досяг 4 рівня в програмі від Google "Місцеві експерти". Пару тижнів - і який прогрес. Кожен рівень дає свої бонуси, четвертий - 1 терабайт пам'яті на Google Диску терміном на 2 роки. Я думаю, що 2 роки - це достатній термін, хто знає може тоді і залишать мені цей обсяг. Зрештою, Google завжди збільшував обсяг пам'яті на Диску. Коли я починав користуватися ним, там було 5 гігабайт. Потім стало 7,5 гігабайт. Зараз же стандартний об'єм Google Drive становить 15 гігабайт. Так що будемо користуватися раз дають такий подарунок.

Як же отримати такий подарунок? Для початку треба приєднатися до програми "Місцеві експерти". Це не складно, якщо маєте профіль в Google. Ось посилання: 
https://www.google.com/intl/uk/local/guides/rules/
Після приєднання робите деякі налаштування - і ви учасник програми. 

Програма має 5 рівнів, кожен з яких дає свої бонуси. Ось що вони надають за кожен з них:

Щоб піднятися на новий рівень необхідно набирати бали. Детальніше про це написано тут: 
https://support.google.com/local-guides/answer/6225851?hl=uk
Але якщо коротко, то просто необхідно залишати відгуки про місця на Google Maps, публікувати фотографії тих місць, додавати нові місця на карти. Це не так і складно. Я всього за пару тижнів вийшов на четвертий рівень. Ось мої результати:

Є ще куди зростати, як то кажуть. Так що хто хоче - може теж приєднатись. Як на мене це дуже цікава справа.

Рідний край на моїх фотографіях

Нещодавно я написав блог про твори від Google Photos. Про автоматично створені відео, якщо бути точнішим. Як на мене, красива вийшла публікація. Захотілось мені написати ще щось подібне. І от я знайшов про що. Невдовзі після мого повернення додому у вересні 2015 року я купив собі новий телефон. Не важливо яка модель, важливо, що там стоїть гарна камера. Тому фотографувати я став ще активніше, ніж це було до цього. А кількість селфі зросла в геометричній прогресії. Ну що ж, опублікую в блогосфері трохи своєї творчості.

Ось такими були мої перші фотографії з телефону вдома. На першій - моя рідна вулиця, дві інших я зробив над річкою. Тоді красива була погода як для осені. Фотографії тому доказ.

І ще трохи світлин.

14 жовтня я зробив прогулянку рідними краями і зробив трохи фотографій, що вийшов цілий альбом з назвою "Безліч відтінків осені". Ось він:

https://goo.gl/photos/owqBzaDhUny93e356

Дещо я опублікую тут.

Як бачите, прогулянка виявилась гарною. Фотографій на пам'ять наробив багато я.

25 жовтня були вибори, але це не тема цього блогу. Коли я йшов до виборчої дільниці, а відстань нічогенька, не зміг не зробити світлин.

А коли повертався додому - фотографій стало ще більше.

Більше - тут: https://goo.gl/photos/EmBJBbeWMNy2viU58

Осінь вже підходила до кінця. Зимою я довгий час вдома не робив фотографій. В мене за той час повно альбомів з Обухова, Києва, Ходосівки, а з рідних країв не було. І от 23 січня я вирішив це виправити. І ось що з цього вийшло:

https://goo.gl/photos/Njqb5x96J9yo9J3s5

Зимою багато не наробиш фотографій, я думаю. Інша справа - весна. Тоді хоч би вистачило місця на карті пам'яті для всієї тієї краси. Коли в нас весна нарешті стала справжньою весною і все почало розцвітати, я взявся за улюблену справу. Чесно кажучи я робив весняні фотоальбоми і в попередні роки, можливо, колись розповім про це. А поки що покажу вам, що було в нас цього року. Перший альбом я зняв 24-25 квітня, коли цвіли вишні. Ось сам альбом: https://goo.gl/photos/aqY62jDL3Tw4Rkb47

А ось трохи фото з його:

 Як гарно. Напевно, весна - це найкраща пора року. Принаймні я так вважаю. Не пройшло й тижня як я зробив новий альбом:

https://goo.gl/photos/n8XaKhUAu6dUUZXr8

Вишні відцвітали зате починали цвісти яблуні. Ось подивіться:

Ось так в нас було нещодавно...

Я думаю, що на цьому блог цей завершити треба. Колись розповім більше, а поки що опублікую це. :-) :-) :-)