Сьогодні ми здійснили цікаву подорож південною околицею Києва. Ось карта подорожі:
Синім зображено відрізки, де ми рухалися автобусами, блакитним - пішки. Всього ми пройшли пішки близько 10 кілометрів, на автобусах проїхали близько 24 км. Рахував я всі дані починаючи і закінчуючи Видубичами, їх я використовую як точку відправлення і завершення маршруту.
Ми вирушили з Видубичів на автобусі, що йде до торгового центруArtMall, який знаходиться на перехресті кількох доріг. Доїхали безкоштовно, до речі. Ось ми в тому торговому центрі:
Далі ми вийшли з його і почали пішки йти на південь. Йти довелося три кілометри. Так ми вийшли за межі міста:
І на нашому шляху було чимало різних краєвидів:
Ми опинилися в місцевості, що зветься "Хутір Вільний". Тут знаходиться якийсь медичний заклад МВС, а також монастир. І ще є невеличкий каскад ставків. Загалом, красива місцевість, скажу я вам. Ось світлини звідти:
Близько години пробувши там, ми повернулися до траси і сіли на 309 маршрутку, якою доїхали до села Лісники, яке знаходиться на три кілометри південніше. Так ми зекономили трохи часу. В Лісниках є гарний магазин де продаються квіти і всякі рослини. Подивившись на всю ту красу, ми рушили крізь село в сторону Ходосівки. Невдовзі ми опинилися за межами села, дорога вела крізь сосновий ліс.
І натрапили ми на своєму шляху на цікаву пам'ятку природи - Ходосівський дуб. Це дерево, якому близько 450 років, знаходиться між селами Лісники і Ходосівка. На табличці написано, що під цим дубом в 1654 році київський полковник Антон Жданович зачитував листа Богдана Хмельницького, в якому йшлося про захист володінь Видубицького монастиря. Вся та місцевість довгий час була церковним володінням. А самий дуб прикрасили цікаво: почепили на його позолочений ланцюг, біля стовбура поставили статую кота, а на гілках посадили русалку. З почуттям гумору в людей все було добре. Ось світлини того місця:
Ну і селфі на фоні дерева-довгожителя:
А від дуба ми рушили далі до Ходосівки і опинилися на березі озера.
Невелика панорама:
Хто помітив, в озері знаходиться рештки укріпленої вогневої точки - це ДОТ №127 часів Другої світової війни. В ті часи озера не було, але в повоєнний період там добували торфи і місцевість була затоплена. Так утворилося озеро. Туди їздять відпочивати люди.
А ми пішли далі і знайшли ось таку цікавинку:
Як бачите, це вирізана із дерева статуя. На ній напис: "Віра, Надія, Любов". А відходячи від озера, я зробив ще кілька знімків.
Ми увійшли в Ходосівку і почали проходити крізь село. Воно виглядає гарно. Все таки під Києвом розташоване, так що не дивно.
Ненадовго ми посиділи в невеликому сквері серед села. Трохи треба було перепочити нам. От і посиділи в затінку. А далі продовжили подорож. І зрештою опинилися біля аутлет-містечка "Мануфактура", де бували ми не раз. Там наша піша мандрівка завершилась.
Погулявши там, ми сіли на безкоштовний рейс до Видубичів і спокійно доїхали туди. Ось такі були наші пригоди сьогодні.
